Український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, засновник Організації українських націоналістів.

 Нині Євгена Коновальця (1891-1938) називають «Батьком українського визвольного руху ХХ сторіччя». А за його життя – лаконічно – Полковник. Він і сам – і зовні, і внутрішньо, був взірцем лаконізму і навіть аскетизму. Високий, стрункий, небагатослівний і надзвичайно дійовий. Коновалець не любив патетики, пишномовства, титулів, нагород, почестей і всілякої іншої шароварщини до якої, ніде правди діти, здавна мають схильність українці. Він на дух не переносив «ура-патріотизму» та мрійництва. Воно й не дивно – у 28 років Коновалець був командиром корпусу Січових стрільців і заступником голови Директорії у Києві. Саме Коновалець зіграв чи не вирішальну роль під час повстання проти гетьмана Скоропадського, у захопленні Києва і зміцненні влади Директорії. Коновалець був військовим комендантом Києва, забезпечував у місті порядок. Дехто стверджував, що наприкінці 1918-го – на початку 1919-го «Петлюра й Винниченко ніякої влади не мали, а вся влада перебувала в штабі Коновальця». І більшовики це добре знали. Знали, що Коновалець мало говорить (на противагу тому ж таки Винниченку), зате добре справу робить. Саме тому Коновалець став одним із головних ворогів більшовиків і особисто Сталіна. Саме тому на Коновальця було скоєно чимало замахів. За Полковником затято полювали як за сіроманцем по всій Європі, не шкодуючи ні людей, ні коштів. Єдине, що його по-справжньому «чіпляло» і було сенсом усього життя – визволення України. У цьому питанні він був категоричний («Шлях до вільного Львова лежить через вільний Київ» - казав він). Це було його головною метою, ідеєю, програмою, а все інше не вартувало уваги. Навіть власна безпека, власне життя. «Якщо ворог захоче мене вбити, ніяка сила мене не охоронить», - зауважував Полковник на застороги соратників. Він умів слухати, був чутким до критики, але до конструктивної. Умів визнавати свої помилки. Був поборником політичної культури: «Якщо розходимося, то працюймо так, щоб при зустрічі ми могли один одному сміло глянути в очі й подати один одному руки». У полеміці був стриманий – слів на кшталт «зрадники», «перевертні», «нахаби» і т.д. він уникав, називаючи подібну лексику «вуличною лайкою». В людях цінував порядність, чесність і розум. Саме своїм розумом та інтелігентністю підкупив його агент радянських спецслужб Павло Судоплатов (в емігрантських колах його знали як Павлуся, або Валюха), коли втирався в довіру до Полковника. У листопаді 1937-го Судоплатов отримав наказ ліквідувати Коновальця. Сталін запитав, які слабкості має Коновалець. Судоплатов подумав і відповів, що той любить цукерки: «Всюди де він буває, він купує коробку солодощів». Сталін наказав це обдумати. В оперативно-технічному відділі НКВС виготовили вибуховий пристрій. Зовні це була коробка шоколадних цукерок, розписана в українському стилі. Вибух мав статися рівно за пів години після зміни положення коробки з вертикального в горизонтальне. Вбивство Євгена Коновальця відбулося в Роттердамі, в ресторані «Атланта» 23 травня 1938 року. Після смерті Коновальця у лютому 1940-го року ОУН розкололася на дві організації з однією й тією ж назвою – радикальну Степана Бандери й помірковану Андрія Мельника. Похований легендарний Полковник у Роттердамі на місцевому кладовищі Кросвейк. Перший пункт ухваленого 1929 року «Декалога українського націоналіста» проголошував: «Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї». Беззаперечно, Коновалець загинув за Неї, але й збудував Її – також.

Євген Коновалець з батьком Михайлом. 1914-1915 рік

Євген Коновалець у таборі для військовополонених біля Царицина, Росія. 1916–1917 роки.

 

Броньований потяг "Стрілець" та його обслуга після здобуття Києва 1918 року.

 

Казарми січових стрільців на вул. Львівській, 24 в Києві. 4 травня 1918 року.

Присяга новобранців з вишколу Січових Стрільців. Староконстянтинів, жовтень 1919 року. Попереду – Головний Отаман Симон Петлюра, у другому ряді ліворуч – полковник Євген Коновалець.

.

Унікальна світлина: Зліва праворуч. Стоять: Євген Коновалець, невідома, Зенон Кузеля, Ольга Кузеля, Ольга Коновалець, Омелян Сеник, Ріко Ярий, Степан Федак-молодший (виконавець замаху на Ю. Пілсудського у 1921 р.). Сидять: невідома, Юліан Головінський, Ольга Яра. Берлін 1927 р.

 

Нарада УВО в Ворохті, 1921 рік. Зліва праворуч: Ярослав Чиж, Параска Чмола, Василь Кучабський, Таісія Юрієва, Іван Чмола, Євген Коновалець. Джерело: “Євген Коновалець і його доба”, Мюнхен, 1974

 

найсвіжіше

Ми зичимо себе в природи.

грудня 16, 2017

У Франківську міністр культури презентував "Словник музичних термінів"

листопада 11, 2017

В Івано-Франківську помер відомий краєзнавець, зв'язковий УПА Василь Юрійович Гук.

листопада 11, 2017

У Фізико- техніному ліцеї проходять тренінги з надання першої медичної допомоги

листопада 11, 2017

Польща цьогоріч видасть українцям близько мільйона робочих віз

листопада 05, 2017

Патрульні спіймали нетверезим за кермом керівника слідства смертельної ДТП за участі Зайцевої

листопада 05, 2017

Які продукти додати в свій раціон в листопаді: корисний список

листопада 05, 2017

Екс-міліціонер Ільницький вимагає з патрульного мільйон моральної шкоди за зламаний мізинець

листопада 03, 2017

У Франківську налічується понад 150 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківських прав

листопада 03, 2017

Про Листопадовий Здвиг і ліцейний подвиг (фотофакт)

листопада 02, 2017
http://www.zoofirma.ru/

Підпишіться на наш відеоканал

Підписавшись на наш відеоканал, Ви першими будете отримувати гарячі відео новини.

Зможете коментувати відеоролики, ділитися ними і обговоювати.

http://www.zoofirma.ru/
http://www.zoofirma.ru/